Кожне відро на обліку

Святослав Колосок

Місто вже два роки утримує перше місце з благоустрою в країні. За Постановою Кабміну він визнаний експерементальним з обробки механізмів реформування житлового господарства. У минулому (2002) році рівень проплати комунальних послуг населення досяг 98%. Це - найбільш високий показник в Україні. З недавніх пір лучани оплачують лише комунальні послуги, які отримують. Коротше кажучи, якщо в кранах нема води, що в Луцьку стається вкрай рідко, розраховуватись за неї не доведеться.

Про ці та інші результати реформування міського комунального господарства газеті “2000” розповів заступник мера Леонід Кирильчук. Почав з далека:

– До середини 1990-х населення за комунальні послуги розраховувалось дуже погано. Причина не тільки у прогресуючому зубожінні людей. Винна і надзвичайно трудомістка система оплати. Першими в Україні ми впровадили централізовану систему збору платежів. Склалось настільки вдало, що ми її запатентували. У комп’ютері зберігаються дані про рахунки за квартплату, електроенергію, тепло, газ тощо. Централізовано оплачуються послуги кабельного телебачення, дитсадок та навчання, скажімо, у музичній школі, земельний податок та податок на утримання тварин. Ми знаємо усіх, хто має право на ті, або інші пільги, та автоматично їх враховуємо. Мало того, система нараховує субсидії, напряму взаємодіє з Пенсійним фондом, відділами соціального захисту, паспортною, реєстраційною та міграційною роботою УМВС та навіть з відділом реєстрації автотранспорту.

– Леоніде Олексійовичу, база даних, звичайно, вражає, але яку практичну користь від її впровадження отримало місто?

– Перемогли перш за все люди. Їм не потрібно збирати купу довідок для того, щоб оформити субсидію або пенсію. Ми ж, наладнавши, чіткий облік, знаємо, що 85% населення добросовісно та регулярно розраховується за послуги жеків, а на 14% неплатників припадає 80% заборгованостей. Зникла анонімність, безликість. Ми реально відслідковуємо поступлення платежів.

– Впевнений, що навіть найбільш досконала комп’ютерна система не змусила б людей платити, як би вони не отримували мінімального набору якісних послуг...

– Як і оплочувати віртуальні послуги, котрі є тільки в договорах. Це й був наш наступний крок. У обслуговуванні житлового фонду та території міста перейшли на фізичні показники. Самі визначили вартість прибирання квадратного метру дворів та вулиць з врахуваням сезонних особливостей. Знаємо, у що обійдеться посадка дерева або куща, навіть скільки сміття збирається у Луцьку реально, а не за затвердженими у столиці нормативами. Уявіть собі, відчуєм швидко. А тоді, й реальна плата за його вивіз нижча.

– З територією, зі сміттям все зрозуміло. А як з житлом?

– Абсолютно адекватно. Впровадили режим обслуговування кожного будинку. Розписали до дірбниць обов’язки прибиральника. Встановили доведені розцінки. Та привели все це в чітку відповідність з квартплатою. Нема послуг – нема рахунків. Потім пішли далі – дифренціювали нарахування для мешканців старого фонду та елітних будинків. Тепер в залежності від наявності інженерних комунікацій, зручностей, кількості і якості послуг люди сплачують від 14 до 50 коп. за 1 кв. м загальної площі квартири.

– Вибачте, але складається враження, що усі новинки впроваджуються виключно в комунальному господарстві Луцька.

– Мабуть, ми першими зрозуміли, що по старому жити не можна. Це призведе не тільки до цілковитого розвалу усієї комунальної системи, але – що ще страшніше –до соціального невдоволення. Яскравий приклад – Одеса. Так, ми першими в країні ввели категорії для вулиць, ліквідували централізовані аварійні служби. Передали жекам людей та техніку – та зекономили значні ресурси, підвищили оперативніть і якість робіт, але, головне, зробили відповідальність адресною. Розписали усі поступленя до жеків, необхідні видатки та, виходячи з цього, чітко регламентували їх роботу. Саме ми ініціювали впровадження земельного податку на житловий фонд, тобто плату за землю в багатоповерхівках. Спочатку цифра була середня, тепер вона дифренційована. Такі нововведення не вимагають внесків засобів, але підвищують ефективність роботи комунального господарства, оптимізують витрати, дозволяють задіювати резерви, притягати солідні суми податків та не менш солідні економити. В недалекому майбутньому ми введемо бухгалтерський облік доходів та витрат з кожного будинку. Це справедливо: що накопичив, те й витрачай. В місті практично немає перебоїв з гарячої та холодною водою, опалювальний сезон починається вчасно, вулиці прибираються, тролейбуси чітко дотримуються графіку. Вартість проїзду вперше в Україні знижена до 30 коп.

– Якось надто вже спокійно живуть лучани, а разом з ними й робітники міських комунальних служб...

– Не скажіть. Доводиться звикати до думки, що за все треба платити, а робітникам ЖКП – до того, що послуги повинні бути високої якості та за огрунтованої ціни. Зрушення є. Комунальники працюють економно. Кожний місяц складається звіт по всім параметрам їх діяльності: від фінансової –до організаційної. Аналіз дозволяє виявити недоліки, прорахунки та знайти нестандартні рішення.

– Спільно з польськими та данськими партнерами місто впроваджує проект комп’ютерного управління житловим господарством. У чому його суть?

– Диспетчер ЖКП в реальному часі буде отримувати інформацію про стан усіх інженерних комунікацій, про якість основних послуг у кожному будинку та швидко приймати рішення, в автоматичному режимі підтримувати необхідні параметри, а у випадку аварії – блокувати ту або іншу систему. Звичайно, багато комунакацій знадобиться змінити, купляти найбільш сучасне обладнання. На “Луцькводоканалі” встановили нові фільтри польської фірми Krevox. Це дозволить довести очистку води до європейських стандартів.

– Скажіть, Леоніде Алексійовичу, що необхідно зробити, щоб комунальне господарство міст не відчувало себе пасинком в держави, нормально функціонувало й успішно розвивалось?

– Припинити здійснювати політику в комунальному господарстві країни. В ринкових умовах підприємства комунального господарства – такі ж суб’єкти господарювання, як машинобудівні заводи. А тоді й працювати вони повинні на тих же умовах.